Закон України про амністію у 2016 році набере чинності 7 вересня
Виконання цього Закону покладається на суди.
За законом звільненню з місць обмеження волі підлягають засуджені, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року.
Статтею першою Закону звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:
а) які на момент вчинення злочину були неповнолітніми;
б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом;
в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами;
г) яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання III, IV, СНІД III, IV клінічні стадії та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.
ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»);
е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи — осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних законів інших держав — колишніх республік СРСР;
є) які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Закон звільняє засуджених за частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали Україну та вироки щодо яких не набули законної сили.
Крім того, звільненню підлягають особи, засуджені за нетяжкі злочини, проте які не підпадають під дію статті 1, але відбули ¼ призначеного строку основного покарання.
Злочинці, засуджені за умисні злочини на строк не більше десяти років, отримають волю, якщо вони відбули більше половини строку. Це ж стосується засуджених за необережні злочини до 12 років.
Закон звільняє багатьох військовослужбовців — засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості та засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони відбули ½ покарання.
Усім іншим злочинцям, засудженим за злочини, що не є особливо тяжкими, невідбуту частину покарання скорочують наполовину.
Особи, до яких амністія не застосовується, перелічені у статті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» та у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Питання про застосування амністії вирішує суд за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників. Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою, участь може брати захисник.
