Як змінився інститут судовго збору в Україні за 24 роки

  

 

 

Першим національним нормативним актом що регулював питання сплати судового збору при зверненні до судових органів України став прийнятий 21 січня 1993 року Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Із наступними змінами та доповненнями він зберігав свою чинність у контексті досліджуваного питання аж до 1 листопада 2011 року, коли набрав чинності Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року.

 

Вказаним Законом України було скасовано звичні видатки по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного розгляду справи, та замість них введено єдиний платіж – судовий збір, було визначено ставки судового збору, платників, порядок сплати та повернення вже сплаченого судового збору.

 

Наступним етапом формування теперішнього порядку сплати судового збору стали зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 1 вересня 2015 року, якими було істотно збільшено ставки судового збору – у зв’язку з нагальною потребою у збільшенні надходжень до державного бюджету.

 

Для порівняння, у 2015 році до 1 вересня судовий збір за позовом про розірвання шлюбу складав 243,60 гривень, а з вказаної дати вже вдвічі більше — 487,20 гривень. Разом з тим найбільше зростання судового збору відзначили юридичні особи, що звертались до суду за захистом своїх майнових прав. Так, для юридичних осіб за вимогами майнового характеру, наприклад, про стягнення коштів, сума судового збору, що належало сплатити складала один відсоток ціни позову але не менше 0,2 розміру та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на початок календарного року. Тобто у 2015 році це складало не менше 487,20 гривень та не більше 3654,00 гривень, в той час коли після набрання чинності нової реакції Закону, юридичній особі належало сплатити судовий збір за ставко. 1,5 відсотка ціни позову, але не менше розміру 1 мінімальної заробітної плати, без обмеження максимального розміру судового збору.

 

Таким чином, якщо до 1 вересня 2015 року юридична особа, звертаючись до суду з позовом про стягнення з фізичної особи заборгованості по сплаті грошових коштів в сумі 500 000,00 гривень, судовий збір за таким позовом мав бути сплачений у максимальному розмірі – 3654,00 гривень, а вже після 1 вересня, — в розмірі 7500,00 гривень, і зі зростанням суми стягнення різниця у розмірі судового збору «до і після» стає все більшою.

 

Суму судового збору спочатку витрачає сторона позивача, але, у випадку задоволення позову, вона стягується з відповідача та доповнює негативні наслідки для останнього. Тому збільшення ставок судового збору мало сприяти позасудовому врегулюванню спорів, та зменшувати судове навантаження за рахунок відсіювання справ, у яких можливе самостійне примирення сторін. 

 

На теперішній час, попередньо прогнозуючи судові витрати та визначаючись із розміром сум судового збору, платникам слід звернути увагу на те, що у редакції Закону України «Про судовий збір», що набрала чинності 1 січня 2017 року у положеннях статті 4 названого закону відбулись істотні зміни у порівнянні з минулою редакцією Закону.

 

Так, розраховуючи суму, що підлягає сплаті у якості судового збору більше не слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати встановленої на початок календарного 2017 року, що визначено на рівні 3200,00 гривень на місяць. З 2017 року ставки судового збору було прив’язано до встановленого на початок календарного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб – наразі це 1600,00 гривень.