Як українці можуть використовувати європейські антидискримінаційні механізми?
При цьому національні суди і правозастосовчі органи не обмежені правовими аргументами сторін і зобов’язані самостійно визначити норми права, що підлягають застосуванню, на основі фактичних обставин, на які посилаються сторони. По суті, це означає, що сторони справи за допомогою своїх аргументів і доказів мають реальну можливість вибирати спосіб подання скарги на дискримінаційне поводження. Це стає можливим, зокрема, завдяки принципу прямої дії права ЄС у 27 країнах – членах Союзу та принципу прямого застосування ЄКПЛ, що означає її обов’язковість для всіх держав – членів ЄС та Ради Європи (РЄ).
Але тут існує одне суттєве обмеження – строки позовної давності. Перш ніж складати скаргу на дискримінаційне поводження, варто перевірити чинні строки позовної давності відповідної юрисдикції і переконатися, що компетентний суд може розглядати це питання.
Практичне значення європейської системи антидискримінаційного права полягає в тому, що за необхідності можна безпосередньо посилатися на антидискримінаційні інструменти і судову практику перед національними судами та органами влади.
Саме тому необхідно розуміти чинні антидискримінаційні механізми, правила їхнього використання, а також особливості їхньої дії в конкретних ситуаціях.
Для цього Верховний Суд України опублікував Посібник з європейського антидискримінаційного права, підготовлений Європейським судом з прав людини і Судом Європейського Союзу.
