«Як споживачі суддівських послуг, так і самі судді хочуть мати уніфікований стандарт правосуддя та ідеальний процесуальний регламент», – суддя, секретар пленуму ВССУ Дмитро Луспеник
Проблема зближення правового регулювання одних і тих же відносин у Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПК) і Кодексі адміністративного судочинства України (КАС) завжди малась на увазі при розробці цих кодифікованих законів. Якщо порівнювати з точки зору уніфікації в загальних рисах ЦПК і КАС, як зазначив Дмитро Луспеник, то можна відмітити досягнення більшості тотожних правових рішень із глобальних проблем. Однак Господарський процесуальний кодекс (ГПК) був прийнятий у 1991 році, наголошує суддя, і, звичайно, порівнювати його з нині діючими ЦПК і КАС, які набрали чинності з 1 вересня 2005 року, доволі складно.
Окремо у своїй доповіді Дмитро Луспеник зазначає про відмінності щодо уніфікації та диференціації судочинства за правилами ЦПК та КАС, що мають принциповий характер з точки зору теорії цивільного та адміністративного процесів і практики застосування судами відповідних правових норм.
Так, за його словами, найбільш значні відмінності стосуються принципів з’ясування всіх обставин справи та диспозитивності; переліку засобів доказування; термінології, що застосовується в ЦПК і КАС, зокрема, це стосується найменування судових актів, що приймаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій; вирішення питання про можливість оскарження ухвали судді про залишення позову, апеляційної скарги без руху.
Доповідач також наголосив, що різними є дії (обов’язки) суду як за правилами ЦПК, так і за правилами ГПК при вирішенні практично одного й того самого за своїми наслідками питання – відмови у відкритті провадження у справі та при закритті провадження у справі у разі, якщо справу не належить розглядати в порядку певного виду судочинства.
У контексті уніфікації процесуальних норм, за словами Дмитра Луспеника, слід звернути увагу на такий суттєвий недолік ЦПК та КАС, як визначення порядку, з якого обчислюється строк на апеляційне, касаційне оскарження судового рішення в разі ухвалення його вступної та резолютивної частини.
Крім того, на думку судді, існує багато неузгодженостей норм і в рамках самого ЦПК України.
Підкресливши, що проблему уніфікації треба вирішувати, адже і споживачі суддівських послуг, і самі судді хочуть мати єдиний уніфікований стандарт правосуддя, Дмитро Луспеник поінформував, що на сьогодні на законодавчому рівні здійснюється робота щодо удосконалення цих процесуальних актів.
«У зв’язку з тим, що проводиться важлива робота з удосконалення ЦПК, КАС і ГПК, як член Робочої групи при Президентові України з реформування процесуального законодавства, сподіваюся, що внесення до них змін, – говорить суддя ВССУ, – сприятиме уніфікації процесуального законодавства. При цьому при гармонізації процесуального законодавства повинні бути чітко визначені мета і стратегія, її завдання та модель судочинства».
«Безумовно, ідеальний процесуальний закон повинен визначатися певною системністю, узгодженістю, взаємопов’язаністю та уніфікованістю його норм як у самому кодексі, так і відносно інших процесуальних законів. Однак недоліки і прогалини в праві були і завжди будуть, оскільки неможливо передбачити всі відносини, які потребують законодавчого регулювання. Втім, хочеться сподіватися на досягнення справедливого балансу уніфікації, гармонізації та диференціації процесуальних норм», – резюмує Дмитро Луспеник.
