Як державна таємниця може впливати на спілкування підозрюваного з адвокатом

Це питання стало наріжним каменем під час розгляду справи «М. проти Нідерландів» (заява № 2156/10), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Особливий статус особи, яка працювала з державною таємницею, і була обвинувачена у її розголошенні, зумовив певні обмеження доступу до інформації національних судів та сторони захисту під час кримінального провадження. Фактично спілкування між підозрюваним і його адвокатом не було вільним, як зазвичай вимагали вимоги справедливого судового розгляду.

Обмеження полягали у забороні розголошення (навіть адвокату) інформації і звільнення підозрюваного від відповідальності за порушення цієї заборони лише у випадку необхідності захисту прав, гарантованих статтею 6 Конвенції.

У Страсбурзі наголосили, що це накладало на заявника тягар прийняття рішення без можливості отримати пораду адвоката стосовно того, чи розкривати факти, які ще не містилися в матеріалах справи. Адже особа таким чином ризикувала наступним переслідуванням.

Високі судді дійшли висновку, що від особи, яку звинувачують у серйозних кримінальних правопорушеннях, неможливо було очікувати, що вона зможе, без професійної консультації, зважити переваги повного розкриття обставин своєї справи адвокату порівняно з ризиком переслідування в судовому порядку.

За цих обставин ЄСПЛ встановив, що справедливість провадження була порушена втручанням у спілкування між заявником та його адвокатом. Відповідно, мало місце порушення частини 1 та п. «c» ч.3 ст. 6 Конвенції у цій частині.