ВСУ висловився щодо порядку виконання рішень ЄСПЛ в господарському процесі
Згідно статті 1, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статті 1 Першого протоколу до конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону, який дозволить суперечка про його цивільних прав та обов’язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.
Згідно зі статтею 46 Конвенції держави, які ратифікували цю Конвенцію, взяли на себе зобов’язання виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини, які отримали статус остаточних, визначається законами України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання рішень Європейського суду з прав людини передбачає:
а) виплату стягувачеві відшкодування і прийняття додаткових заходів індивідуального характеру;
б) вжиття заходів загального характеру.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру:
а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);
б) інші заходи, передбачені в рішенні Європейського суду з прав людини.
Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом:
1) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;
2) повторного розгляду справи адміністративним органом.
Згідно зі статтею 111-14 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подано на підставі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Як визначено пунктом 2 частини третьої статті 111-25 ГПК України при наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111-16 ГПК України, суд має право скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив судове рішення.
