Роз’яснено порядок сплати судового збору біженцями
Так, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме ст. 5 Закону №3674-VI, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору та норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Усуваючи відмінності в застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, члени палати Верховного Суду України виходить з такого.
Вимоги до касаційної скарги встановлено ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 5 якої, зокрема, встановлено, що в касаційній скарзі додається документ про сплату судового збору.
За подачу в адміністративний суд касаційної скарги на рішення суду судовий збір стягується в розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру — 70% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI)
Таким чином, базою для обчислення ставки судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV КАС, є розмір ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Ст. 5 Закону №3674-VI передбачено пільги зі сплати судового збору. Зокрема, відповідно до п. 23 ч. 1 зазначеної норми від сплати судового збору звільнені позивачі за подання позовів до порядку, що визначається ст. 12 Закону України від 8 липня 2011 року №3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі — Закон №3671-VI).
Отже, в силу положень ст. 5 Закону №3674-VI за подачу позовів у порядку, визначеному ст. 12 Закону №3671-VI, позивачі звільняються від сплати судового збору, а потім розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною чи касаційною скаргами дорівнює нулю, тобто судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.
