Конституційне судочинство: досвід Німеччини

 

 

 

Експерт представив огляд структури та загальної компетенції Конституційного Суду землі Берлін, зокрема щодо опрацювання конституційний скарг та формальних вимог до скарг.

 

Майнхард Старостик розповів, що конституційна юстиція ФРН включає два рівні: Федеральний Конституційний суд і конституційні суди земель. Найвищим органом у системі конституційного правосуддя ФРН є Федеральний Конституційний Суд, який є незалежним від усіх інших конституційних. Основним завданням цього Суду є забезпечення рівноваги між гілками державної влади, взаємовідповідальність між державою і громадянином. Федеральний Конституційний Суд вирішує спірні питання тлумачення Конституції, наприклад між федерацією і землями або між окремими федеральними органами. Конституційний Суд діє лише тоді, коли до нього звертаються певні органи, такі як федеральний уряд, уряд земель, щонайменше третина членів парламенту або суди.

 

Експерт розповів, що згідно з конституцією ФРН кожна земля має право створювати власний конституційний суд. Земельний конституційний суд є абсолютно самостійним органом. За словами судді, Федеральний Конституційний Суд не очолює систему конституційних судів земель і не контролює конституційне провадження в землях. З питань, визначених законодавством, земельні конституційні суди є першою і останньою інстанцією, головним чином у вирішенні питань про відповідність земельного законодавства конституції землі і вирішенні спорів між органами влади землі. Майнхард Старостик також зазначив, що земельні конституційні суди створені в усіх німецьких землях за винятком землі Шлезвіг-Гольштейн.

 

Доповідач поінформував учасників заходу, що кожний громадянин має право подати конституційну скаргу, якщо він почуває себе позбавленим основних прав з боку держави. Але до цього він повинен, як правило, звернутися до компетентного суду і одержати там відмову.

 

Предметом конституційної скарги є порушення державною владою фундаментальних прав особи, закріплених Основним Законом ФРН.

 

При цьому конституційна скарга має містити чітку вказівку на порушення фундаментального права особи з боку державної влади. За його словами, предметом оскарження можуть бути закони та інші акти парламенту, адміністративні акти, а також судові рішення, тобто будь-які акти, дії чи бездіяльність органів державної влади та управління.