Комітет рекомендує ВРУ усунути дискримінаційні положення КВК стосовно інвалідів та пенсіонерів

 

 

 

Статтями 100-101 КВК України передбачено, що залежно від поведінки засудженого, його ставлення до праці та навчання, умови відбування покарання змінюються в межах однієї колонії. Засуджені, які стають на шлях виправлення, переводяться у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації.

 

Головним критерієм переведення до дільниці соціальної реабілітації є встановлення факту, що особа стала на шлях виправлення та відбула необхідну частину призначеного їй строку покарання у виді позбавлення волі, визначеного частиною першою статті 101 КВК України.

 

Умови перебування засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації є менш суворими в порівнянні з іншими дільницями виправної колонії та передбачають, що засуджені, які перебувають у вказаній дільниці:

• у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці;
• з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням;
•  можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження;
• мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць;

• після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство (частина друга статті 99 КВК України).

 

Водночас, пунктом 2, частини другої, статті 101 КВК України передбачено, що не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації інваліди І-ІІ груп та особи, які досягли пенсійного віку. Таким чином засуджені особи, які досягли пенсійного віку або мають інвалідність І-ІІ групи, не можуть бути на законних підставах переведені до дільниці соціальної реабілітації, навіть якщо стали на шлях виправлення та дотримуються встановленого режиму відбування покарання.

 

Тому, 5 квітня 2017 року, члени Комітету підтримали законопроект №6015, яким пропонується виключити з Кримінально-виконавчого кодексу України встановлені обмеження щодо можливості переведення до дільниці соціальної реабілітації засуджених осіб, які є інвалідами І-ІІ групи або досягли пенсійного віку.