Новини

Сьогодні виповнюється 25 років з того моменту, коли керівник апарату Київського районного суду міста Федак Світлана Іванівна розпочала свій професійний шлях в судовій системі України.

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційними скаргами Ковтун М.А., Савченко Н.В., Костоглодова І.Д., Чорнобука В.І. щодо конституційності положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. Про це повідомив відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу.

25 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом про визнання протиправними та нечинними положень Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а саме підпунктів 4.10.1, 4.10.2, 4.10.3, 4.10.5, 4.10.6 пункту 4.10, що регулюють порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності. Зазначеними нормами Регламент ВККС був доповнений відповідно до рішення Вищої кваліфкомісії від 29 грудня 2017 року №140/зп-17.

Словосполучення «те саме діяння», вжите в диспозиції ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, вказує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч.1 ст.194 КК України, і не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті.

25 червня 2019 року на засіданнях колегій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводилися співбесіди та визначалися результати кваліфікаційного оцінювання 23 суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.

Автозаводський районний суд м. Кременчука рішенням від 11 грудня 2015 року задовольнив позов фізичної особи до ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині розірвання договору на обслуговування карткового рахунку позивача, у решті вимог позову було відмовлено.

Національні суди не встановили справедливий баланс між правом заявників на освіту відповідно до статті 2 Протоколу № 1, з одного боку, та вимогами громадського порядку – з іншого.

Товариство просило господарський суд визнати право власності на нежиле приміщення з посиланням на втрату правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна внаслідок дій та бездіяльності представників відповідача (Банку) та неможливістю у зв`язку із цим підтвердити право власності позивача на нерухоме майно у будь-який інший спосіб, аніж за відповідним рішенням суду про визнання права власності.

Висновок судово-медичної експертизи викликав певні питання, на які органи влади не намагалися відповісти. То ж органи влади не провели ефективне розслідування для того, щоб належним чином встановити причину смерті, а також те, чи мала місце будь-яка недбалість або жорстоке поводження.