АССУ наполягає на прискоренні внесення змін до КПК України

На розгляді Верховної ради України перебуває проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів № 2456 від 15.11.2019 року.

Проект Закону пройшов перше читання та включений до порядку денного 485-ІХ  від 04.02.2020.

З 2015 року ГО «Асоціація слідчих суддів України» наполегливо пропонує внесення змін до ч. 2 ст. 31 КПК України, а саме: пропонується, щоб кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, лише за клопотанням обвинуваченого, здійснювалось колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Пропозиції асоціації щодо таких змін були направленні в суди всіх інстанцій, профільні наукові заклади, державні установи та отримали схвальні висновки.

Чинні на теперішній час вимоги ч. 2 ст. 31 КПК України унеможливлюють розгляд кримінальних проваджень судами у терміни, передбачені законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Під час формування колегій для розгляду даної категорії кримінальних проваджень виникають істотні проблеми. А саме: участь суддів у досудовому розслідуванні, заявлення суддями самовідводів, закінчення повноважень у суддів щодо здійснення ними правосуддя, знаходження суддів у відпустках, відрядженні, на лікарняних.

Забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є одним із завдань кримінального провадження, передбаченого частиною 1 статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України.

Однак, реальна ситуація свідчить про те, що багато кримінальних проваджень розглядаються в судах першої інстанції протягом двох і більше років. Перш за все, це стосується кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів. Це пов’язано із збільшенням кількості таких справ, складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, а в період відпусток, перерви між судовими засіданнями інколи тривають більше трьох місяців.

Крім того, на сьогодні зберігається велика кількість судів, в яких правосуддя здійснює не більше трьох суддів, внаслідок чого, після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування, в даному судді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи направляють до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів.

В подальшому значна віддаленість суду, який розглядає справу від місця мешкання учасників кримінального провадження, призводить до низької явки у судові засідання та відкладення розгляду справи.

Всі ці фактори негативно впливають не лише на швидкість судового розгляду, але й на його якість.

Таким чином, формування колегії по даній категорії кримінальних проваджень негативно впливає на розумні строки розгляду кримінальних проваджень, внаслідок чого порушуються права людини та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людині основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже розвантаження судів України від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів призведе до покращення доступу до правосуддя громадян та виконання завдань кримінального провадження, які закріплені як в національному законодавстві, так і за міжнародними угодами.

Серед рішень, винесених Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції для нашої держави, кілька десятків стосуються саме порушення права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку. Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

На сьогодні кількість звернень до Європейського суду з прав людини, в тому числі і у зв’язку з порушенням права особи на розгляд її справи судом упродовж розумного строку, збільшується. І це не лише погіршує імідж України на міжнародному рівні, а й призводить до значних витрат державного бюджету.

Про необхідність запровадження зазначених змін неодноразово наголошувалось на нарадах, круглих столах Асоціації слідчих суддів України, заходах за участю великої кількості суддів, прокурорів, адвокатів, юрисконсультів, працівників поліції, науковців тощо.

Даний законопроект № 2456 від 15.11.2019 року направлений на забезпечення можливості дотримання розумних строків при здійсненні кримінального провадження в суді першої інстанції щодо особливо тяжких злочинів та покращення якості роботи судів України загальної юрисдикції.

Проект Закону отримав позитивні висновки Комітетів Верховної ради України, підтриманий Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, завізований Головним юридичним управлінням без зауважень.

На підставі викладеного, ГО «Асоціація слідчих суддів України» просить Вас прискорити прийняття у другому читанні та в цілому як Закон проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів № 2456 від 15.11.2019 року.