Подовження терміну ув’язнення на 4 роки через зміни законодавства не порушило гарантії ст. 5 Конвенції
Питання під кутом можливих порушень конвенційних гарантій розглядав ЄСПЛ у справі «Кереселідзе проти Грузії» (заява № 39718/09).
Іраклій Кереселідзе відбував покарання з 1995 року. У 1996 році йому присудили смертну кару за заохочення до дачі хабара, вимагання грошей, навмисне вбивство двох осіб та незаконне придбання і носіння вогнепальної зброї. Однак за указом президента Грузії покарання було замінено на 20 років позбавлення волі.
В 2002 році його звинуватили в спробі втечі та в квітні 2016 року засудили ще на чотири роки і шість місяців. Суд додав до даного покарання дев’ять років – частину невідбутого строку за попереднім вироком. Таким чином, повний термін склав 13,5 років, а датою початку обрахування строку було встановлено 29 березня 2002 року – дату вчинення другого злочину. Кереселідзе звернувся до верховного суду з проханням скорочення терміну ув’язнення за першим вироком. Його клопотання було частково задоволене і термін покарання зменшено до 15 років. Засуджений також оскаржував тривалість вироку за спробу втечі, але безуспішно. З урахуванням судових рішень, Кереселідзе мав вийти на волю у 2010 році
У квітні 2009 року, після внесення змін до законодавства апеляційний суд відповідно до визначеної процедури без виклику сторін ухвалив рішення, що перебіг терміну ув’язнення має обчислюватися з 12 квітня 2006 року, тобто після прийняття рішення першою інстанцією, а не з моменту вчинення злочину. Таке рішення фактично подовжило термін ув’язнення на чотири роки – до 2013 року. Верховний суд підтримав це рішення. Кереселідзе дізнався про це після того, як верховний суд прийняв остаточне рішення.
Засуджений звернувся з клопотанням про виправлення рішення верховного суду стверджуючи, що зміна дати початку обчислення його вироку за сукупністю злочинів не мала правової основи і значно вплинула на тривалість його ув’язнення. Оскарження успіху не мало. У січні 2013 року йому була надана амністія і він був звільнений з в’язниці до закінчення терміну його ув’язнення.
Кереселідзе звернувся до ЄСПЛ. Він посилався на
– ч. 1 ст. 5 (право на свободу та безпеку) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – рішення про виправлення дати початку його вироку за сукупністю злочинів неправомірно продовжило тюремне ув’язнення і зробило його тримання під вартою незаконним;
– ч. 1 ст. 6 (доступ до суду) Конвенції – йому не була надана можливість зробити усну або письмову заяву щодо процедури внесення виправлень, незважаючи на те, що зміна дати початку відбування покарання суттєво впливала на тривалість ув’язнення.
У Страсбурзі не побачили порушень статті 5, але констатували порушення ч. 1 статті 6 Конвенції та присудили відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 євро.
Джерело: ECHR: Ukrainian Aspect
