ВС висловився щодо ефективності способу захисту прав та інтересів позивача
Місцевий господарський суд рішенням від 25 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 грудня 2018 року, позов задовольнив частково. Компанії заборонено застосовувати позначення у вигляді напису «Цитрамон», виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, перша літера заголовна, розміщеного на прямокутнику, що має зелений колір, з поєднанням кольорів: зелений, білий, рожевий, у діловій документації, мережі Інтернет, а також використовувати позначення «Цитрамон» шляхом його нанесення на упаковки товарів 5 класу МКТП та шляхом зберігання, пропонування до продажу і рекламування товарів 5 класу МКТП, на упаковках яких нанесено позначення «Цитрамон». Зобов’язано Компанію усунути позначення у вигляді напису «Цитрамон», виконаного кирилицею, стандартним шрифтом, перша літера заголовна, розміщеного на прямокутнику, що має зелений колір, з поєднанням кольорів: зелений, білий, рожевий. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
За результатами перегляду судових рішень у касаційному порядку КГС ВС рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасував і прийняв рішення про задоволення позову з огляду на таке.
Залишаючи без задоволення позовну вимогу про визнання недійсним наказу (у частині, зазначеній у позові), зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що Міністерство не є органом, який перевіряє та безпосередньо захищає права інтелектуальної власності особи саме на торговельну марку (ЗТП), і не може бути притягнуте до відповідальності за ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». При цьому суд не врахував, що: саме наказ (в його оспорюваній частині) і згадані реєстраційні посвідчення були і залишаються необхідними передумовами введення ЛЗ у цивільний оборот, а отже, і для порушення права інтелектуальної власності позивача зі справи; формальне дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації лікарських засобів за будь-яких умов не має домінувати над правом власника зареєстрованого ЗТП забороняти використання позначення та не повинне ставити під сумнів виключний характер прав на такий знак; визнання недійсним, у тому числі частково, акта державного органу (в цьому разі Міністерства) не визначається законом як захід відповідальності, а є одним із передбачених законом способів захисту порушених прав та законних інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 16, ст. 21 Цивільного кодексу України).
Натомість часткове, а не повне задоволення господарськими судами в зазначеній справі позовних вимог, пов’язаних із забороною Компанії застосовувати позначення «Цитрамон» та зобов’язанням її усунути це позначення, не забезпечує ефективного захисту прав і законних інтересів позивача.
Адже за такої редакції резолютивної частини рішення місцевого господарського суду, яке має місце в цій справі, навіть мінімально можлива зміна у використовуваному Компанією позначенні (наприклад, заміна одного з кольорів або будь-якого іншого з елементів цього позначення) означатиме, що дія цього судового рішення на відповідне позначення вже не поширюється. У цьому й полягає неефективність зазначеного попередніми судовими інстанціями способу захисту прав та інтересів позивача.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням.
