ЄСПЛ: різниця у фактичному та зареєстрованому часі затримання є порушенням конвенції

arest naruchniki 640x394

 

 

Відповідний реліз рішення «Форталнов та інші проти Росії» оприлюднено на сайті ЄСПЛ.

 

Перед тим, як офіційно зафіксувати арешт, 13 підозрюваних у різних справах (їх заяви ЄСПЛ об’єднав в одне провадження) певний час (від 7 до 83 годин) утримувалися поліцією під вартою. Через це час фактичного арешту та час, що був офіційно зареєстрований поліцією, відрізнялися.

 

Саме через незареєстроване утримання під вартою підозрювані не мали можливості переглянути його в суді, а також через незаконність арешту неможливо було отримати компенсацію.

 

На цих підставах вони поскаржилися до ЄСПЛ, який встановив факт порушення частин 1, 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосовно всіх заявників.

 

Нагадаємо, відповідно до ст. 5 кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

 

  • законне ув’язнення особи після засудження її компетентним судом;

 

  • законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом;

 

  • законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

 

  • затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;

 

  • законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

 

  • законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в’їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

 

Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

 

Джерело: ECHR.Ukrainian Aspect