Роль прокурора при розгляді справ, які не відносяться до сфери кримінального права

 

 

У цьому документі подано огляд судової практики Європейського суду з прав людини, який підготовлений з метою виявлення ролі прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права.

 

В ході вивчення судової практики при складанні попередньої версії справжнього звіту (див. звіт від 9 червня 2008 року) не було виявлено жодних специфічних підходів Суду до діяльності прокурора в цивільному або адміністративному процесі. Крім того, як правило, Суд не знаходив порушень і не рекомендував переглянути судову систему державам — учасникам, коли прокурори були наділені повноваженнями в сферах, не пов’язаних з кримінальним правом. По суті, Суд застосовував такі ж вимоги верховенства права і норм Конвенції до тих справах, де прокурори діють поза сферою кримінального права.

 

Проте, починаючи з 2009 року, Суд тричі виносив постанови проти Російської Федерації, які стосувалися ролі прокурорів у сфері цивільного судочинства. при винесення двох з вищевказаних постанов Суд посилався на Висновок № 3 (2008 г.), прийнятий Консультативною радою прокурорів Європи, для якого дослідження і проводилося спочатку.

 

В даному документі послідовно виявляються відмінності між окремим видам матеріальних прав, які можуть вступати в дію в зв’язку з роботою прокурорів, з опорою на статтю 6 Конвенції: право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом; право на змагальний процес; право на рівноправність сторін, а також право на доступ до суду. Крім того, з принципу правової визначеності, що є невід’ємним принципом положень статті 6 Конвенції, випливає ряд принципових положень, що визначають роль прокурора при перегляді справ в наглядовий порядку. Також в документі розглянута роль прокурора в особливому розділі сімейного права, зокрема в питаннях встановлення і оскарження батьківства.

 

Для ознайомлення з документом перейдіть за посиланням.