Верховний Суд України визначив межі вимагання хабаря

poradi i kratshi praktiki 144 d
 
 
 
На відміну від цього, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконному, неправомірну поведінку посадової особи і прагне обійти закон, встановлену процедуру вирішення того чи іншого питання, щоб досягти задоволення своїх незаконних інтересів, отримати незаконні пільги, переваги і т. д. Про це йдеться у Постанові Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 21 січня 2016 року №5-124 кс15.
 
Так, відповідно до положень п. 4 примітки до ст. 368 КК України (в редакції від 7 квітня 2011 року) вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
 
Із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлений в вину за наявності трьох основних факторів: 1) ініціатором давання (отримання) хабара є посадова особа — хабароотримувач; 2) пропозиція про надання (отримання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: а) відкритою загрозою; б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована загроза) його прав та законних інтересів, що змушує його погодитися з вимогою хабароотримувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, які мають протиправний характер, а також спрямовані на заподіяння шкоди правам і законним інтересам хабародавця.
 
Правильне визначення меж вимагання хабара пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність або незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів з допомогою хабара, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона загрожує, у разі відмови від давання хабара, а також через спрямованість загроз посадової особи на заподіяння шкоди правам і законним інтересам хабародавця.
 
Верховний Суд України вважає, що законність прав та інтересів, що хабародавець захищає шляхом дачі хабара, є однією з основних і обов’язкових ознак вимагання.
 
Правова позиція з цього питання раніше неодноразово висловлювалася Верховним Судом України у постановах: №5-14кс12, №5-13кс13, №5-14кс13, №5-28кс13, №5-14кс15, №5-47кс13, №5-43кс13.